Новини

Інформаційні матеріали
до Дня визволення України від фашистських загарбників

Вступ
Відзначення Дня визволення України від фашистських загарбників започатковано Указом Президента України від 20 жовтня 2009 року № 836.
Свято відзначається щорічно 28 жовтня на честь остаточного вигнання нацистських окупантів із території України. Це сталося під час Східно-Карпатської операції, що проводилася з 8 вересня по 28 жовтня 1944 року та призвела до відступу із Закарпаття союзників гітлерівського Вермахту – військ гортистської Угорщини.
У 2014 році Українським інститутом національної пам’яті було запропоновано використовувати термін «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників».
Обґрунтування:
1. У 1944 році Україна не стала вільною, а опинилася під пануванням радянського тоталітарного режиму. Волю і свободу Український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року, із розпадом Радянського Союзу.
2. Найбільших жертв український народ зазнав від окупаційних військ гітлерівської Німеччини, де панував саме нацистський тоталітарний режим. Термін «фашистський режим» стосується історії Італії.

І. Злочини нацистського режиму проти українського народу, або чому ми маємо відзначати вигнання нацистів з території України?
Історія України у Другій світовій війні - це історія окупації. Переважна більшість населення України, понад 30 млн., спробувала смак життя «під німцем». Восени 1941 року розгорнуто цивільні органи окупаційної влади. Нацисти разом із союзниками розчленували українські землі на декілька адміністративно-територіальних утворень:
-Трансністрія, що стала частиною Румунії (центр - Одеса, губернатор - Георге Алексіяну).
-Дистрикт "Галичина" в складі польського Генерал-губернаторства (центр - Львів, губернатор - Отто Вехтер).
-Райхскомісаріат "Україна" (центр - Рівне, райхскомісар - Еріх Кох).
-Зона військової адміністрації (Чернігівська, Сумська, Харківська, Сталінська (нині - Донецька), Ворошиловградська (нині - Луганська) області). У цих районах вищим територіальним органом влади оголошено Вермахт.
-Кримський півострів номінально перебував під цивільним управлінням як складова частина Райхскомісаріату, але фактично під військовим як ближній тил Вермахту в 1941-1942 та 1944 рр.
-Закарпаття ще з березня 1939 року входило до складу Угорщини під назвою "Підкарпатська територія" з центром у м.Ужгород.
Нацистська окупація означала для українського народу терор та голод
Для ліквідації євреїв, циган та комуністів нацисти створили спеціальні підрозділи із членів СС та гестапо - айнзацгрупи. Українці не підлягали негайному винищенню, але політика расової сегрегації та геноциду також зачепила їх. З'явилися крамниці, ресторани «лише для німців». У містах відводили для них цілі житлові масиви. Наприклад, киянам заборонили селитися на Печерську та в деяких інших районах міста.
Гітлер прагнув зменшити кількість споживачів сільськогосподарської продукції. Тож у листопаді 1941 року на таємній нараді у Східній Пруссії він прийняв рішення про організацію штучного голоду в Україні. Унаслідок цього населення міст скоротилося на 53 %. Федір Пігідо-Правобережний згадував: «Зима прийшла сувора, холодна. В містах хліба не було. Приділ хліба лише в Києві - сто грамів на день якоїсь суміші просяного борошна з лушпинами - не давав можливості підтримувати життя. М'яса і товщу, звичайно, населення не одержувало; купувати ж на чорному ринку мали можливість лише спекулянти. Починалось так зване «мішочництво», починалось масове вимирання інтелігенції».
Одним із найжахливіших злочинів нацистського окупаційного режиму є Голокост («Катастрофа», «Шоа»). Голокост – це переслідування та масове знищення осіб єврейської та ромської національності на території Німеччини, її союзників та окупованих ними землях під час Другої світової війни (у широкому розумінні - протягом 1933 - 1945 рр.). За загальними оцінками внаслідок геноциду єврейського народу за часи Другої світової війни загинуло до 6 мільйонів осіб.
Наймасштабнішою акцією в історії Голокосту стали масові вбивства євреїв у Бабиному Яру Києва. Тільки за два дні – 29-30 вересня 1941 року нацистами було знищено біля 34 тисяч осіб.
Для того, щоб зібрати до місця страти цивільних мешканців Києва єврейської національності, нацистські окупанти намагалися дезінформувати їх. 27 вересня 1941 року у типографії «Східного фронту» були надруковані оголошення з наказом євреям Києва зібратися у південно-західній частині міста, біля єврейського кладовища. Пропонувалося взяти з собою документи, гроші, цінні речі. 28 вересня 1941 року ці оголошення були розклеєні. Водночас розповсюджувалися чутки про нібито переселення євреїв до Німеччини. 29 вересня 1941 року більшість євреїв Києва зібралася, щоб зайняти місця в поїзді для переселенців, якого насправді не існувало.
Тих, хто зібрався біля воріт єврейського кладовища, німці відправляли до сусіднього військового кладовища, де у них відбирали документи, гроші та інші цінні речі. Далі групами до 10 осіб німецькі поліцейські гнали жертв до південно-східного обриву Бабиного Яру. Тут їх примушували роздягатися. Люди мали лягти на землю обличчям донизу та чекати вистрілів у спину. У перший день «акції», 29 вересня 1941 року, нацистами було вбито 22 тисяч осіб, у другий день – біля 12 тисяч осіб.
Нацисти намагалися сховати від світового суспільства свої злочини. Спочатку, 30 вересня 1941 року, вони організували вибухи обривів Бабиного Яру. Потім біля 100 радянських військовополонених отримали наказ зарівняти землю. Тому сьогодні важко встановити точну кількість загиблих, їхні імена та прізвища. Т. Снайдер, професор Йельського університету (США), наводить цифру – 33 761 євреїв, розстріляних у Бабиному Яру. Ізраїльській дослідник історії Голокості І. Арад стверджує, що у Києві було знищено 60-70 тисяч євреїв. За статистичними даними, наведеними українським істориком О. Бойком, жертвами масових розстрілів у Києві в 1941-1943 рр. стали 195 тисяч осіб, серед яких біля 30 тисяч були єврейської національності.
Упродовж Другої світової війни в країнах Європи нацистами було знищено 6 млн. осіб єврейської національності, серед них – 1,5 млн. на території України.

ІІ.Вигнання нацистів з території України: українці в лавах «чорної піхоти»
18 грудня 1942 року Червона армія увійшла в перше українське село Півнівка на Луганщині. У січні-березні 1943 року радянські війська майже прорвалися до Дніпра, але розвинути свій успіх не змогли - Вермахт перейшов у контрнаступ і відкинув ворога на схід. Влітку червоноармійці відновили наступ: впродовж липня - вересня 1943 року витіснили частину Вермахту з Лівобережної України за Дніпро.
Наступ вимагав людських ресурсів, тож радянське командування створює польові військкомати і розпочинає тотальну мобілізацію українців. Більшість призваних становили хлопці, які за часи окупації підросли до призовного віку, а також старі та солдати, що опинилися у 1941 році в німецькому полоні і повернулися додому. Новобранців без належної військової підготовки використовували як «гарматне м'ясо», адже комуністичний режим усіх, хто опинився на окупованій нацистами території, розцінював як зрадників. У бій їх часто слали навіть без зброї (1 гвинтівка на 5-10 осіб), у цивільному одязі. Так ті отримали характерні назви: «піджачники», «чорножупанники», «чорнобушлатники», але переважно «чорносвитники» і, нарешті, «чорна піхота». Станом на 10 жовтня 1943 року у Чернігівській, Київській та Полтавській областях мобілізували 9 тисяч 16-17-річних призовників. Ці юнаки гинули першими.
Одна із найкривавіших битв Другої світової війни розгорнулася на фронті протяжністю 750 км і тривала впродовж вересня - грудня 1943 року. Втрати радянських військ обчислюються сотнями тисяч вбитих і поранених. 20 жовтня 1943 року на основі військових з'єднань Червоної армії, які вели бойові дії на території України, сформували чотири Українські фронти. Надалі їх комплектували передусім українцями, яких мобілізували під час просування Червоної армії на захід. З лютого 1943 року до жовтня
1944 року лави Червоної армії поповнили майже 3,7 млн. бійців з України. Сталін наказав будь-якою ціною взяти Київ до 7 листопада - річниці Жовтневого перевороту, і радянське командування кидало в бій усі наявні сили, не рахуючись із втратами. Київ звільнили 6 листопада 1943 року ціною щонайменше 380 тисяч солдатських життів. Серед них - приблизно 350-370 тисяч насильно мобілізованих "чорносвітників".
1944 рік Червона армія почала серією з дев'яти послідовних наступальних операцій на Правобережній Україні та у Криму. Вермахт зазнав нищівних поразок і відступив по всій лінії фронту. Особливо запеклі бої розгорнулися в районі Корсуня, Ковеля, Тернополя, Кам'янець-Подільського, Севастополя. У травні 1944 року німецькі війська були остаточно вибиті з Правобережної України та Криму. Чергову серію потужних ударів по позиціях Вермахту Червона армія завдала влітку - восени 1944 року. Трагічною сторінкою цих подій стали бої у так званому Бродівському котлі, де один проти одного билися українці дивізії "Галичина" та 1-го Українського фронту. Німці не змогли зупинити радянський наступ, і 28 жовтня 1944 року відійшли за межі України.

ІІІ. Завершення вигнання нацистів із території України під час Східнокарпатської наступальної операції 1944 року
Східнокарпатська наступальна операція 1944 року — стратегічна наступальна операція радянських військ, яка проводилася 8 вересня — 28 жовтня 1944 року з метою розгрому німецьких та угорських військ у Східних Карпатах та надання допомоги Словацькому національному повстанню.
Східнокарпатська наступальна операція розпочалася по завершенню Львівсько-Сандомирської наступальної операції 1944 року, коли з’єднання 1-го Українського фронту вийшли до передгір’я Карпат. Для кращого управління військами на мукачівському напрямку Ставка Верховного головнокомандування 30 липня 1944 року утворила 4-й Український фронт, до складу якого ввійшли 1-ша гвардійська, 18-та та 8-ма повітряна армії.
Подальшому просуванню радянських військ заважала багатоешелована (глибина до 60 км) та добре обладнана система оборони, т. зв. лінія Арпада. Опорні пункти противника налічували понад 300 довготривалих залізобетонних споруд та були надійно прикриті інженерними загородженнями. Угруповання військ противника складалося з армійської групи «Хейнріці» (німецька 1-ша танкова армія і угорська 1-ша армія), 11-го армійського корпусу зі складу німецької 17-ї армії і частини сил 4-го повітряного флоту (близько 300 тис. осіб, 3250 гармат, 100 танків і штурмових гармат, 450 літаків). Враховуючи це, Ставка Верховного головнокомандування спочатку не планувала активних дій у Карпатах. Передбачалось обійти угруповання противника з півдня, оточити та знищити його в горах. Проте з початком Словацького національного повстання (29 серпня 1944 року) наміри змінилися.
9 вересня 1944 року розпочалася Карпатсько-Ужгородська операція – частина Східнокарпатської операції. Запеклі бої точилися в умовах бездоріжжя та важкодоступної гірсько-лісистої місцевості. Війська 4-го Українського фронту намагалися вибити противника у напрямку Ужоцького, Верецького, Яблуницького, Руського перевалів.
І тільки 18 жовтня 1944 року радянські війська здолали головний Карпатський хребет. 24 жовтня 1944 року був здобутий Хуст та Свалява, 26 жовтня — Мукачеве, а 27 жовтня — Ужгород. 28 жовтня 1944 року територія України в сучасних кордонах була повністю звільнена від нацистських окупантів.
Результатом Східнокарпатської наступальної операції стала поразка армійської групи «Хейнріці» (втрати: 62 240 осіб убитими і пораненими, 31 360 осіб – полоненими, 185 танків і штурмових гармат, 1450 гармат і мінометів). Однак й втрати радянських військ були великими: у боях за Карпати загинуло 28 273 осіб.

Підготовлено за матеріалами:
1. Українська Друга світова. Виставка Українського інституту національної пам’яті.
2. Грицюк В.М., Лисенко О.Є. Східнокарпатська наступальна операція 1944 року [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Skhidnokarpatska_operatsiia_1944 (останній перегляд: 21.10.2019)

Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України (http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-ukrainskogo-institutu-natsionalnoi-pam-yati-do-70-i-richnitsi-vignannya-na ).
Матеріали спецпроєкту Українського інституту національної пам’яті «Українська Друга світова. 1939-1945» (http://www.ww2.memory.gov.ua/).
Методичні розробки, підготовлені працівниками Донецького ОБЛІППО до Днів пам’яті та примирення, перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, зокрема
сценарій класної години «А мак цвіте! Внесок українців у перемогу Антигітлерівської коаліції над нацизмом»(https://drive.google.com/file/d/1I1LRKE-3lUwoaksRSho-LejCWfiClbUx/view?usp=sharing),
презентація (https://drive.google.com/file/d/1zIMI_3gRwHo0BIg2s5EZN_H8ZFyRyer6/view?usp=sharing).
Блог «Українська Друга світова», створений за матеріалами виставки Українського інституту національної пам’яті з фрагментами відеоекскурсії, яку проводив Савчук О. А., учитель історії Краматорської української гімназії Краматорської міської ради Донецької області (https://ukr8may.blogspot.com/2016/05/blog-post_18.html ).

З 01.10.2019 розпочався перший етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів. Їх учасниками стали усі бажаючі учні школи з 5 по 11 клас. Олімпіади проводяться з 01.10 по 25.10.2019 за єдиними завданнями.

З 07 по 11 жовтня 2019 року у нашій школі відбувся єдиний тиждень національно-патріотичного виховання, присвячений Дню Захисників України. Було проведено такі заходи:
-виховні години для учнів середніх класів «Цінуємо твій подвиг, солдате»,
-сократівські бесіди за участю учнів старших класів «Служба в Збройних Силах України та захист Батьківщини – конституційний обовʼязок кожного громадянина України»,
-тематичні уроки з історії України «Воїн крізь віки», присвячені військовим традиціям українського козацтва (8-9 класи);
-загальношкільні військово-спортивні змагання «Естафета мужності»;
-акцію «Повернісь живим» (привітання ветеранів війни, військовослужбовців – учасників АТО, ООС);
-покладання квітів до пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховання загиблих захисників України,
- ритуал "Посвята у "Козачата",
-козацький куліш.

З нагоди відзначення Дня миру учні нашої школи провели флешмоб "Ми -за мир!"

З 16 по 20 вересня 2019 року у нашій школі пройшли заходи в рамках Всеукраїнського тижня з протидії булінгу:

для учнів 4-8 класів було проведено урок «Стоп булінг!» з переглядом відеороликів, в яких розповідається про шкільний булінг та його прояви;
для учнів 9-11 класів – урок «Стоп булінг!» із застосуванням практичних кейсів із ситуаціями для обговорення з дітьми
класоводи та класні керівники підготували лекцію для батьків «Булінг. Міфи та реальність»
серед учнів 5-11 класів було проведено конкурс колажів «Ні-булінгу у нашій школі!»

Під час проведення заходів діти та батьки переглянули презентацію «Булінг (цькування)»

До Міжнародного Дня пам’яті жертв фашизму у нашій школі було проведено ряд заходів:

- виховні години «Внесок України в боротьбу проти фашизму» для учнів 2-11 кл.;
- вихованці гуртка «Юні екскурсоводи» провели екскурсії у шкільному музеї «В пам’яті народній» для учнів 5-8 кл.;
- учні 5 класу поклали квіти до пам’ятників загиблих у роки Другої світової війни односельців;
-у шкільній бібліотеці була оформлена інформаційна виставка «І досі в пам'яті ті дні…»

У нашій школі відбулися меморіальні заходи у зв’язку з 75-ми роковинами депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках.
Для учнів 5-11 класів було проведено інформаційну годину «Межею чужини розірване життя: до 75-х роковин депортації українців Засяння у 1944-1951 роках та їхню участь у повоєнній відбудові Донбасу» у формі відеоуроку.
Для учнів 11 класу було проведено тематичний урок з історії України «Україна в повоєнний період», тема «Масові депортації (1944-1946 рр.) Операція «Вісла». Обмін територіями 1951 р.»

До 76-ї річниці визволення Донбасу від фашистських загарбників учні нашої школи здійснили патронат місць поховань загиблих воїнів-земляків, поздоровили ветеранів Другої світової війни: Усенко М.П. та Донцову А.А., стали учасниками мітингу-реквієму «Пам'яті загиблих будемо гідні»,що відбувся на центральній площі селища,біля пам,ятника загиблим воїнам-односельчанам; провели конкурс малюнку на асфальті "Ні!-війні! Ми за мир!"(1-4 кл.)

У межах правопросвітницького проекту «Я маю право» у нашій школі було проведено урок "Я маю право" для учнів 3-7 класів з метою формування у дітей навичок та вмінь відстоювати та захищати свої права.

Вихованці пришкільного літнього оздоровчого табору "Сонечко" взяли активну участь у заходах, присвячених Дню батька. Діти намалювали портрети своїх батьків -"Мій тато-найкращий". Команди дівчаток та хлопчиків разом із татами мірялися силою, спритністю та швидкістю на змаганнях «Спорт у житті моєї родини», які провів Єсіпов А.В. Вихователі табору Логвінова О.С. та Кривобок Т.В. організували екскурсійну подорож «Сімейне дозвілля» до фермерського господарства "Ярівське".

Вихованці літнього пришкільного оздоровчого табору взяли активну участь у заходах урочистого, меморіального, інформаційно-просвітницького характеру з відзначення:
Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні;
Дня Конституції України;
5 років з днів звільнення міст Східної України від російської окупації (04.06 – Лиман, 13.06 – Маріуполь)
Було проведено:
-бесіду «22 червня – День скорботи та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни в Україні»;
-перегляд документального фільму «Апокаліпсис. Друга світова війна»;
- квест-гру «Конституція – Основний закон нашої держави»;
-покладання квітів до стенду загиблим в АТО героям-землякам

З 27 травня 2019 року у нашій школі почав працювати літній оздоровчий табір з денним перебуванням «Сонечко», в якому було організовано роботу однієї відпочинкової зміни. Табірна зміна триватиме до 14 червня. Основним напрямом роботи табору є формування здорового способу життя, забезпечення необхідних умов для змістовного відпочинку, творчого та духовного розвитку дитини.
Для учнів складена цікава розважальна програма, у якій екскурсії і вистави, конкурси і змагання, зустрічі з цікавими людьми. Весела музика на шкільному подвір’ї, смачні страви у їдальні, позитивний настрій та креативність вихователів, змістовне дозвілля – усе це створює кожній дитині гарний відпочинок у пришкільному таборі «Сонечко».

Як показує статистика, в корабельних аваріях гине менше людей, ніж під час купання. Якщо проаналізувати причини загибелі дітей на воді, з’ясовується, що основною з них є невміння плавати. Це, перш за все, провина дорослих, які не змогли, не знайшли часу навчити дитину триматися на воді. Стародавні греки, осуджуючи неосвічену людину, казали: «Він не вміє ні писати, ні плавати». На жаль, цю відому нашим пращурам істину нам, людям ХХІ сторіччя, треба доводити ціною життя дітей.
Друга за значенням причина - залишення дітей без нагляду біля водойм. Варто ще раз нагадати, що безпека дітей на воді забезпечується супроводом дорослих. Вони зобов'язані не допускати купання дітей в невстановлених місцях, плавання на непристосованих для цього засобах.Пам’ятайте: в місцях з глибиною 1,5 метрів дозволяється купатися дітям у віці від 12 років і лише тим, які добре вміють плавати.
І третя причина загибелі на воді - недотримання температурного режиму, незнання, а часто - ігнорування правил поведінки у води і на воді, способів порятунку і надання першої медичної допомоги.
Місцем купання повинен бути обладнаний пляж або спеціальна купальня. Акваторія пляжу - обмежена буйками, дно спокійне за рельєфом, пологе, піщане та перевірене на відсутність сторонніх предметів, які можуть нести небезпеку (скляні пляшки, корчі, водорості тощо). На території пляжу повинні бути щити із засобами порятунку (рятувальні круги, кулі тощо), рятувальний пост, щит із зазначенням умов відпочинку (температура води і повітря, хвилювання, вітер).
Необладнаний пляж (в походах, екскурсіях) обов'язково обстежується досвідченим дорослим. Перевіряється якість дна, відсутність корчів, пеньків, металевих предметів, відсутність водоверті, промислових та інших стоків, якість берега тощо.
Щодо режиму купання, то оптимальними вважаються: температура не менше: води 18°С, повітря 20°С. Після їди повинно пройти 1,5 - 2 години.
Тривалість купання не повинна перевищувати:
• 15 - 40 хвилин при 24° С;
• 10 - 30 хвилин при 22° С;
• 5 - 10 хвилин при 20° С;
• 3 - 8 хвилин при 18 -19°С.
Заборонено купання при сильному вітрі, грозі, інших несприятливих метеоумовах.

Заходи безпеки при купанні
Купатися краще вранці або увечері, коли немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижчою 17-19 градусів тепла.
Якщо не вмієш плавати, не заходи у воду глибше за пояс.
Плавати можна не більше 20 хвилин, і цей час збільшують поступово, починаючи з 3-5 хвилин.
Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися зупинка дихання, втрата свідомості.
Після тривалого перебування на сонці необхідно відійти в тінь, охолонути і тільки потім входити у воду, оскільки при різкому охолоджуванні може наступити рефлекторне скорочення м'язів і зупинка дихання.
Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибирати безпечне місце для купання з твердим, бажано піщаним, не засміченим дном, поступовим схилом. Ніколи не стрибайте в місцях, не обладнаних спеціально: можна ударитися головою об камінь або інший предмет.
Не запливайте далеко, оскільки можна не розрахувати своїх сил. Відчувши стомленість, не розгублюйтесь і не прагніть швидше допливти до берега. Слід "відпочити" на воді, перекинувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг.
Якщо захопило течією, не намагайтеся з нею боротися. Пливіть вниз за течією, поступово, під невеликим кутом, наближаючись до берега.
Якщо Ви потрапили у водоверть, наберіть більше повітря в легені, зануртеся у воду і, зробивши сильний ривок убік, спливіть.
У водоймах з великою кількістю водоростей пливіть у самої поверхні води, не зачіпаючи рослин і не роблячи різких рухів. Якщо ж руки або ноги заплуталися в стеблах, зробіть зупинку, прийнявши положення "поплавець" і звільниться від них.
Не плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітер або течія можуть віднести їх далеко від берега, а хвиля - захлеснути. Якщо із надувних плавзасобів вийде повітря, вони втратять плавучість.
Діти до 16 років катаються на човнах та водних велосипедах тільки з дорослими. Не перенавантажуйте човен, водний велосипед.
Не пустуйте на воді, не лякайте інших. Неприпустимо організовувати на воді ігри, пов’язані з пірнанням і захватом тих, хто купається.

Дуже важливо кожному плавцю навчитися відпочивати на воді:
1 спосіб. Лежачи на спині, спокійно розкинути руки і ноги, закрити очі, лягти головою на воду, розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утримуватися в горизонтальному положенні. Дихайте глибоко, затримуючи повітря в легенях.
2 спосіб. Стиснувшись «поплавцем», вдихнути повітря, занурити обличчя у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих. Потім слідує повільний видих у воду, після якого новий швидкий вдих над водою – і знову «поплавець».
При попаданні води в дихальні шляхи – необхідно підвестися над водою, відкашлятися.
При судомі необхідно лягти на спину, енергійно розтерти м'яз. Досвідчені плавці мають голку - укол знімає судому. Головне – зберігати спокій, не панікувати. Не соромтеся покликати на допомогу.
Рятування потопаючого
Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, яка вживала алкогольні напої або випадково упала в холодну воду. Про те, що людині потрібна допомога можуть свідчити такі ознаки:
 спроба плисти не призводить до просування вперед;
 на обличчі людини з’являється вираз відчаю;
 людина кличе на допомогу або махає руками. щоб привернути увагу;
 людина намагається наблизитися до плавзасобу, хапається за пліт, човен;
 людина плескає руками, намагається висунутися з води, щоб набрати повітря замість того, щоб плисти. Ці намаганні мимовільні та продовжуються недовго;
 тіло у воді знаходиться у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.
У такій ситуації особливе значення має правильний вибір способу надання допомоги потерпілому. Слід розуміти, що потопаюча людина діє несвідомо та інстинктивно, вона може учепитися за вас і потягнути на дно. У такому випадку ви не тільки не допоможете, але й самі можете потонути.
Справа порятунку на воді далеко не проста і часто під силу лише рятувальникам-професіоналам. Тому, якщо Ви побачили, що людина тоне, кличте на допомогу дорослих, зверніть їх увагу на те, що відбувається. Багато хто з дорослих уміє плавати і зможе надати допомогу потопаючому.
При рятуванні потопаючого ваша мета: витягнути потерпілого на берег з якнайменшою небезпекою для вас. Виберіть найбезпечніший спосіб - дистанційної подачі рятувальних засобів: по можливості залишайтеся на березі і намагайтеся дотягнутися до потопаючого рукою, палицею або киньте йому предмет, що плаває (рятувальний круг, мотузка тощо), так, щоб потопаючий зміг за нього вхопитися. Стежте за тим, щоб утримувати рівновагу (ухопиться за берегові предмети, чагарник, дерево), оскільки потопаючий може стягнути вас у воду. Не входьте у воду, поки не переконаєтеся що це украй необхідно. Якщо нещастя сталося на мілководді та є змога наблизитися до потопаючого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, тримайте цей засіб так, щоб він був між вам і потерпілим. Міцно стійте ногами на дні, тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору, а у разі, коли свідків нещасного випадку багато – утворіть живий ланцюг, міцно взявшись за руки.
Якщо іншого виходу немає і рятувати потопаючого приходиться уплав – пливіть до нього, тримаючи перед собою плаваючий предмет (краще рятувальний круг). Подавайте його на витягнутих руках, щоб потопаючий зміг схопитися за рятувальний засіб, а не за вас. Підтримуйте з потопаючим зоровий та голосовий контакт, підбадьорте його, переконайте працювати ногами у той час, коли ви за допомогою рятувального засобу будете буксувати його до берега.
Як підпливати до потопаючого.
У разі відсутності рятувального засобу, до потопаючого краще підпливати ззаду, щоб він не бачив рятувальника. Якщо потопаючий дивиться на рятувальника - метра за 2 -3 слід підпірнути, схопити його за коліна і розвернути спиною до себе.
Якщо потопаючий зник під водою, слід пірнути з урахуванням течії, і знайшовши його, узяти попід пахви (підходити з боку голови, якщо потопаючий лежить у гору обличчям, або з боку ніг, якщо обличчям вниз) і, відштовхнувшись від дна - спливти.

Як звільнитися від захватів потопаючого

При захваті за руки - різким ривком у бік великих пальців звільнити руки, розвівши їх. Ногами в груди відштовхнути потопаючого від себе.
При захваті за шию спереду - долонею однієї руки упертися в підборіддя потопаючого, великим і вказівним пальцями тієї ж руки затиснути його ніздрі, іншою рукою утримуючи за поясницю, різко штовхнути в підборіддя. В крайніх випадках - ударити коліном в пах.
При захваті за шию ззаду - схопити однією рукою за кисть руки потопаючого, а інший різко підняти його лікоть вгору і вислизнути із захвату.
При захваті за тулуб під руки діяти як при захопленні за шию спереду. При захваті за тулуб через руки спереду завдати різкого удару великими пальцями в область ребер потопаючого.
При захваті за ноги спереду схопивши за скроню і підборіддя повертати голову потопаючого на бік, поки він не ослабить захват.

Як буксирувати потерпілого на берег
Утримуючи руками за підборіддя плисти на спині, виконуючи рухи ногами стилем брас.
Пропустивши руку під руку потопаючого, схопити за щелепу і гребти вільною рукою і ногами. Пропустити свою руку під руку потопаючого і схопити іншу руку. Гребти вільною рукою і ногами.

Серцево-легенева реанімація
Надання першої медичної допомоги потерпілим на воді
Послідовність надання першої медичної допомоги залежить від типу втоплення. Розрізняють два типи: синій і блідий.
Синій тип. Потопаючий не відразу занурюється у воду, а намагається утриматися на її поверхні. При вдиху він заковтує велику кількість води, яка переповняє шлунок і потрапляє в легені. Розвивається різке кисневе голодування, що обумовлює синюшний колір шкіри.
Блідий тип. Потопельник не намагається боротися за життя і швидко йде на дно. Це часто спостерігається під час перекидання байдарок або плотів, коли людина занурюється у воду в стані панічного страху. Під дією холодної води може наступити раптова зупинка серця і дихання. Вода в легені при цьому не потрапляє.
При синьому типі утоплення спочатку треба швидко видалити воду з дихальних шляхів. Для цього, стоячи на одному коліні, укладають потерпілого на своє зігнуте коліно так, щоб на нього спиралася нижня частина грудної клітки, а верхня частина тулуба і голова звішувалися вниз. Потім однією рукою необхідно відкрити рот потерпілого, а іншій поплескати його по спині або плавно натиснути на ребра з боку спини. Коли витікання води припиниться, поверніть потерпілого на спину і укладіть на тверду поверхню. Бинтом або носовою хусткою швидко очистить порожнину його рота від піску. Проводьте реанімаційні заходи, штучне дихання, закритий масаж серця - до появи самостійного дихання і відновлення серцевої діяльності.
При блідому типі утоплення на березі негайно приступають до серцево-легеневої реанімації (штучне дихання, непрямий масаж серця).
Штучне дихання, непрямий масаж серця
При відсутності дихання приступають до штучного за способом «рот в рот» або «рот в ніс». Тіло повинне лежати на твердій поверхні, а голова повинна бути максимально відхилена назад (щоб повітря потрапляло в легені, а не в шлунок). Штучне дихання проводять через марлю або хустку. При зупинці серця одночасно роблять непрямий масаж серця, натискаючи на грудину декілька разів між вдихами. Краще це робити удвох. Попросить присутніх негайно викликати «швидку медичну допомогу». Пам’ятайте, що інтенсивність серцево-легеневої реанімації залежить від віку постраждалого. Для профілактики переохолодження: зніміть з постраждалого мокрий одяг, укрийте ковдрою, дайте гаряче пиття. Потерпілого слід госпіталізувати, навіть якщо йому стало краще.

Вік Дорослий
понад 12 років Дитина
1-8 років Немовля
до 1 року
Положення рук Дві руки на нижній половині грудини Одна рука на нижній половині Два пальці на нижній половині грудини ( на ширині одного пальці нижче сосків)
Глибина поштовхів Приблизно 4-5 см Приблизно 3 см Приблизно 2 см
Вдування Повільно до підняття грудної клітини протягом 1,5-2 сек.) Повільно до підняття грудної клітини протягом 1-1,5 сек.) Повільно до підняття грудної клітини протягом 1-1,5 сек.)
Цикл 15 поштовхів – 2 вдування 5 поштовхів – 1 вдування 5 поштовхів – 1 вдування
Темп 15 поштовхів протягом приблизно 10 сек. 5 поштовхів протягом приблизно 3 сек. 5 поштовхів протягом приблизно 3 сек.

Продовжуйте реанімаційні заходи (штучне дихання, непрямий масаж серця) до появи ознак життя або прибуття медпрацівників
Безпека на рибалці влітку
Рибалити полюбляють і дорослі, і діти. Приємно посидіти з вудочкою на березі річки, помилуватися на схід сонця, перехитрити примхливу рибку. От і готують рибалки снасті та човни, очікуючи улову. Та під час відпочинку з вудочкою теж не слід втрачати обережності.
Щоб уникнути купання при вудінні з човна, від рибалки потрібні акуратність та обережність. Снасті і обладнання, необхідні для вудіння, тримайте під рукою, уклавши їх уздовж борту і на днищі човна позаду себе, а все інше покладіть на кормове сидіння. При користуванні човном заборонено:
 перевантажувати човен понад установлену пасажиромісткість;
 стрибати у воду і купатися з човна;
 сидіти на бортах, розгойдувати човен;
 користуватися човном дітям до 16 років без супроводу дорослих.
Під час лову не поспішайте. Якщо потрібно змінити місце у човні, робіть це пригнувшись і тримаючись за сидіння або борт човна, не перегинайтесь через борт. Не забудьте взяти рятувальний круг або жилет.
При ловлі спінінгом займіть надійне і зручне положення, вставши лицем до носа або корми, злегка розставивши ноги. Якір спускайте тільки з носа або корми човна, витягуйте пригнувшись, м'яко. Трапляється, що якір зачіпляється за підводні предмети, тому при раптовому відчепленні або обриві якірного мотузка можна випасти з човна.
Уважно дивиться вперед, по курсу руху: всі, навіть невеликі, предмети, що плавають, обов'язково обходьте. Перед початком повороту переконайтеся у відсутності плавзасобів або плавців позаду. Не перетинайте курс іншим судам і катерам - це категорично заборонено.
При посиленні хвилювання на воді тримаєте човен в розріз хвилі - носом до вітру. Якщо беріг близько, сховайтеся з підвітряної сторони, в бухті, затоці.
Під час грози безпечніше знаходитися на березі під чагарником або невисокими деревами. Якщо ж гроза застала вас на воді, укладіть весла в човен, опустіться на днищі, сховайтеся під плащем від дощу і перечекайте негоду.
Запам'ятайте, що при аварії човен спочатку лягає на бік, а потім перевертається вверх дном.
Безглуздо забиратися на човен, що перекинувся, він нестійкий і неминуче перекинеться знову. Якщо ви не вмієте плавати, не панікуйте: вхопіться за човен з носа або корми і, діючи рукою та ногами, постарайтеся виплисти на мілину.
Човен, що перекинувся, може врятувати декількох чоловік. Треба тільки обережно триматися за корму або ніс човна, занурившись у воду до підборіддя. Якщо човен перекинувся на річковій бистрині, тримайтеся за човен і чекайте найближчої мілини.
Ви любите відпочивати на воді і прагнете, щоб це приносило задоволення?! Тоді пам’ятайте, що головне в цій справі:
 навчитися плавати;
 навчити товариша;
 навчитися рятуватися і рятувати на воді;
 знати правила поведінки на воді у будь-яку пору року;
 дотримуватися дисципліни на воді і біля неї.

Відповідно до Плану заходів щодо моделювання Концепції «Безпечна і дружня до дитини школа» (листи Міністерства освіти і науки України від 04.04.2018 № 1/9-204, від 12.11.2018 № 2.2-3317, наказ Департаменту освіти і науки Донецької державної адміністрації від 02.05.2018 № 187 «Про реалізацію проекту «Безпечна і дружня до дитини школа») у нашій школі протягом травня були проведені уроки – тренінги відповідно впровадження тренінгового курсу «Життєві навички для активного громадянства» для учнів 9 – 11 класів. А саме: "Шануємо себе та інших", "Цінність родини", "Протидіємо тиску і маніпуляціям", "Ні" вживанню психоактивних речовин" Діти із зацікавленістю взяли участь у тренінгах, навчилися працювати у команді, покращили стосунки з однокласниками, стали впевненішими.

Учні та вчителі нашої школи взяли активну участь у міському святі до Дня Європи.
У школі також відбулися цікаві заходи: концерт -конкурс "Європа з нами, ми - з Європою" (кращі виступи взяли участь у міському конкурсі) та ярмарок-розпродаж виробів та страв європейської кухні. Протягом тижня діти віталися мовами країн Європейського Союзу.

Метою проведення Глобального Тиждня безпеки дорожнього руху ООН було привернення уваги до надскладної ситуації з безпеки дорожнього руху в Україні, виховання в учнів дорожньої культури задля зменшення травмування їх на проїжджій частині.
Було проведено годину спілкування «Жити цікаво та безпечно», лекцію "Вивчайте правила дорожнього руху", та майстер-клас "Перша допомога при ДТП"

З метою вшанування пам’яті жертв Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років у нашій школі було проведено єдину годину історичної пам’яті "Жертви політичних репресій".
До 75-ї роковини депортації кримських татар учні 4-5 класів переглянули фільм "Хайтарма", УЧНІ 5-11 переглянули презентацію.

16 травня у нашій школі, як і у всій Україні, відзначили День вишиванки. Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.
Учні та вчителі нашої школи долучилися до акції “Одягни вишиванку”. Хтось радів своїм новим вишитим обновкам, хтось вдягнув улюблену вишиванку. Було проведено єдий урок "Вишиванка єднає Україну" та загальношкільну інформаційну годину "Українська вишиванка"

У ці травневі дні, коли дзвенить у ніжній блакиті спів жайворонка, коли зацвітають перші квіти, приходить до нас прекрасне свято, свято народження життя - Свято Матері, а ще святкуємо й дуже важливе споріднене свято – Міжнародний День сім’ї.
Наша школа долучилася до вшанування цих свят. Класоводами та класними керівниками були проведені святкові ранки “З любов’ю до матері”, інформаційно-просвітницькі заходи „Родина, родинне виховання”, виховні години “У світі все починається з мами", «Сила родинного вогнища», «Батько і мати – два сонця гарячих».Також були організовані тематична акція “Привітай матусю”, де учні вручали матерям власноруч виготовлені вітальні листівки, та конкурс малюнків серед учнів 1-4 класів «У світі все починається з мами». У шкільній бібліотеці було організовано виставку літератури " Твоя любов та відданість оспівана в віках". Вихованці вокального гуртка підготували для мам святковий концерт
«Мама найрідніша в світі з нами поруч назавжди»

З метою запобігання травматизму та нещасних випадків з учнями на залізничному транспорті у нашій школі відбулися такі заходи:
- виховні години: «Правила поводження і техніка безпеки на залізниці» . "Небезпечні селфі", "Я сумлінний пасажир"
- учні 9-10 класу розробили для учнів початкової школи пам,ятки "Увага безпечна-небезпечна залізниця"
-засідання круглого столу для учнів 8-9 класів "Як запобігти травмуванню на залізниці"
-відеоурок для учнів 5-9 класів "“Безпечна залізниця для дітей “ ,
-урок з елементами тренінгу "Обери правильний та безпечний шлях" для учнів 4-5 класів
-урок-диспут "Безпека на залізниці: що безпечно, а що ні" для учнів 1-2 класів
-урок-подорож "Запобігання травматизму на залізничному транспорті" для учнів 3 класу