Методичні рекомендації щодо профілактики суїцидальної поведінки серед здобувачів освіти

       Останнім часом склалася загрозлива ситуація в підлітковому середовищі у зв’язку з небезпечними «іграми», які поширюються в Інтернеті. У соціальних мережах та платформах з`являється все більше небезпечних челенджів, розповсюдженню яких сприяють анонімність, безкарність, масштабність і швидкість. Йдеться про так звані «смертельні квести», які ширилися соціальною мережею «ВКонтакте», TikTok, Snapchat, «суїцидальний челендж Момо» тощо. У даному контексті, можливо розглядати такі челенджі як прояв буліциду, тобто загибель внаслідок кібербулінгу - інформаційного терору, що передбачає систематичні жорстокі дії з боку булера з метою нашкодити, порушити права жертви на безпечне здоров’я і життя засобами інформаційно-комунікативних технологій.

      З огляду на поширення цих небезпечних квестів, варто розуміти, що вони є відображенням проблем не лише дітей, а й суспільства загалом, насамперед у ставленні дорослих до дітей. Найбільшу загрозу віртуальний інформаційний простір становить саме для підліткового віку. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50% – 4 та більше годин. Небезпека Інтернету для підлітків, які мають схильність до суїцидальних настроїв, полягає в тому, що там пропонується дуже багато доступних способів самогубства; легко можна знайти компанію однодумців; виникає і зміцнюється переконання, що «це і є вихід»; створюється ореол романтики навколо смерті і всього, що з нею пов'язано.

      Відомо, що провідним видом діяльності в підлітковому віці є інтимноособистісне спілкування, у процесі якого формуються індивідуальні цінності, ставлення до багатьох аспектів «світу дорослих», навички міжособистісного розуміння, емоційні прив’язаності, емпатія, спрямованість особистості та ін. Підліток прагне отримати новий досвід, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання бажаного: якщо виконаєш челендж краще, яскравіше, надихнеш аудиторію повторити, то тебе визнають. Однак, несформована психіка, соціальні невдачі, бажання втекти від реальних проблем, пандемічна ізоляція у сукупності з постійним нав’язуванням популярних вірусних челенджів, знижує критичність підлітка до обраного ним тренду.

       Тут доречно зауважити, що деякі підлітки надто часто чують на свою адресу негативні оцінки і з боку однолітків, і з боку дорослих; наслідком чого є виникнення аутоагресивних думок і аутоагресивної поведінки. Нерозуміння, байдужість батьків до проблем, які хвилюють підлітків, зверхність або, навпаки, надмірний контроль та гіперопіка, штовхають їх до все тривалішого спілкування в соціальних мережах. Тому особливу увагу слід приділяти підліткам, які виглядають пасивними, тихими, замкненими, відлюдними. Саме ця категорія зазнає високого ризику мережевої залежності та суїцидальної поведінки.

Організація просвітницько-профілактичної роботи з педагогами та батьками.

       Профілактика залучення здобувачів освіти до смертельних квестів буде ефективною за умов налагодженої співпраці як фахівців психологічної служби, так і педагогів, батьків. Тому важливим є питання підвищення компетентності педагогів та батьків щодо елементарних уявлень про індикатори, які свідчать про зростання суїцидальних тенденцій серед підлітків. До таких індикаторів відносяться особливості життєвої ситуації, панівних настроїв підлітка, когнітивної діяльності та вербальної поведінки, які свідчать про підвищений ступінь суїцидального ризику.

БАЖАНО включати в заняття для педагогів та батьків таку інформацію:

 Визначення явищ «смертельні квести» та «дитячі суїциди» – спільне та різне в поняттях.

 Актуальність і масштаби проблеми.

 Історія виникнення та поширення.

 Групи ризику.

 Причини зацікавленості дітей смертельними квестами.

 Особливості вікової психології.

 Причини дитячих суїцидів.

 Формування довірчих стосунків між дітьми й батьками.

 Методи втягування та утримання дітей у грі.

 Індикатори втягнення дітей у гру.

 Засоби профілактики втягнення дітей у смертельні квести.

 Ефективні сучасні методи педагогічного впливу на дітей.  Як реагувати, якщо є інформація про дитину у грі.

 Критичність сприйняття інформації.

 Діяльність кіберполіції.

     На сайті Міністерства освіти і науки України можна знайти розділ «БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ» для підвищення рівня обізнаності батьків і педагогів bit.ly/3axYT62. Зокрема, розміщені поради для батьків щодо організації взаємодії «дитина-інтернет-мобільний зв'язок» від Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

     Чат-бот «КІБЕРПЕС» у Telegram і Viber допоможе дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і педагогам у разі кібербулінгу та анонімно отримати допомогу.

     Також можна знайти матеріали для проведення уроків та квестів для різних вікових груп щодо безпечної поведінки в Інтернеті.

     На платформі цифрової освіти «ДІЯ» за посиланням https://osvita.diia.gov.ua/courses можна переглянути освітній серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті» про те, як убезпечити дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних інтернет-спілок і сексуального насильства.

Посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню інтернетом: 1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків 2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник 3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с. 4. Пам’ятка для батьків "Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок", розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі. 11 5. Онлайн-посібник "COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів" 6. Посібник Ради Європи "Свобода вираження поглядів та інтернет" 7. Навчально-методичний посібник "Керівництво із соціальнопедагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в інтернеті" 8. Методичні рекомендації до використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита „Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want) 9. Дізнайся про свої права в цифровому середовищі